8 та 9 травня в Україні, так само як у світі, відзначаються Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті
жертв Другої
світової війни.
Ці дні присвячені пам’яті тих понад 80
мільйонів людей, чиє життя було обірвано насиллям світового масштабу, людям усіх рас
і націй, чоловікам і жінкам, воїнам і мирному населенню, малим дітям і старим –
усім загиблим і усім тим, хто вижив та пройшов
через усі кола пекла
Другої світової війни.
& Квіти
– на граніті, на броні.
Сонце
усміхається мені.
Поруч з
ветеранами стою,
Наче клятву пам’яті даю.
Ветерани в світлій
сивині
А на грудях сяють
ордени.
Пам’ять серця…
Пам’ять сивини…
Пам’ять тих, що
Не прийшли
з війни,
Пам’ять – наче квіти на броні…
Сонце усміхається мені.
& І живуть у пам’яті народу
Його вірні
дочки і сини,
Ті, що не вернулися з походів
Грізної, великої війни.
Їх життя,
їх помисли високі,
Котрим не судилось розцвісти,
Закликають мир ясний і
спокій,
Як зіницю ока,
берегти.
(В.
Симоненко)
& Ніхто не
забутий
Ніхто
не забутий.
На полі ніхто не згорів:
Солдатські портрети
На вишитих крилах пливуть…
І
доки є пам’ять в людей,
І живуть матері,
Допоти й сини, що спіткнулись об кулі,
Живі!
(Б. Олійник)
& Нам не треба війни,
не треба –
Ми за спокій і мир на Землі,
Щоб не коршаки в чистому небі,
А космічні пливли кораблі,
Щоб щасливо зростали діти
І не бачили жаху війни,
Щоб зловісний воєнний вітер
Був розвіяний вітром весни.
Вітром правди і сили людської –
Силу ту не здолати в віках –
Нас даремно лякають війною,
Міць народу – в народних руках!
Нам не треба війни,
не треба –
Ми за спокій і мир на Землі.
Щоб не коршаки в чистому небі.
А космічні пливли кораблі.
& СХИЛІМО ГОЛОВУ...
Наче птахи летять невблаганно літа,
Залишають свій стрій дорогі ветерани.
У минуле пішла найстрашніша війна,
Та про неї постійно нагадують рани.
З кожним роком все менше і менше стає
Тих людей, які нам здобули Перемогу.
Лише пам'ять забути про них не дає,
Пам’ятаймо про них і молімося Богу.
Нехай Вічні вогні на могилах горять,
Перед ними завжди на коліна ставайте.
Пам’ятайте живих і померлих солдат,
Схиліть голови – шану віддайте!
(Віталій Назарук)
& На могилі героїв
Я пам’ятаю вас, мої герої!
Я принесу конвалій навесні,
І чорнобривців літньою порою,
Калини кетяг у осінні дні.
Залишу стигле яблучко на Спаса
І крашанку у Великодній час.
Щоб поминальна свічка не загасла,
Завжди я пам’ятатиму про вас!
(Леся Вознюк)
& СХИЛИСЯ
НАД МОГИЛАМИ СОЛДАТІВ
За Батьківщину у боях вмирали
Однаково — дорослі і малі…
За довгі роки ще
не розшукали
Усіх могил солдатських на землі.
Розкидані вони у чистім
полі,
Десь при дорозі, у розмай-траві…
Могил отих не обминай ніколи:
Поховані у них — для нас живі!
Там сплять навічно воїни-солдати,
Чиїсь батьки, чиїсь брати й
сини,
Їм не судилось весен зустрічати,
Тих, що стрічаєш
ти після війни
Там сплять твої ровесники-орлята:
Тепер уже були б із них орли!
Схилися ж над могилами солдатів,
Що у боях за
тебе полягли.
( М.Познаньська)
& САЛЮТИ
МИРУ
В дні травневі, мріями багаті,
Коли щастя хлюпає з пісень,
Ми щороку зістрічаєм свято -
Перемоги радісної день.
І встають у пам'яті дороги,
Ті, що довелося нам пройти,
Щоб багряний прапор Перемоги
Над рейхстагом гордо пронести.
І живуть у пам'яті народу
Його вірні дочки і сини,
Ті, що не вернулися з походів
Грізної, великої війни.
їх серцям - віками пломеніти
На червоних наших прапорах,
їх думкам - перемагать і жити
В наших творчих думах і ділах.
їх життя, їх помисли високі,
Котрим не судилось розцвісти,
Закликають мир ясний і спокій,
Як зіницю ока, берегти.
І тому, коли надходить свято, -
Кожен рік у травні, навесні, -
Наші грізні бойові гармати
Салютують миру - не війні!
(Василь Симоненко)
Лиш пам’ять, лиш пам’ять
про все пам’ятає…
Чорнобильський вітер по
душах мете,
Чорнобильський пил на роки опадає.
Годинник життя безупинно іде,
Лиш пам’ять, лиш пам’ять про все
пам’ятає…
О. Матушек
Дмитро
Павличко
НА ЧОРНОБИЛЬ ЖУРАВЛІ ЛЕТІЛИ
На Чорнобиль журавлі летіли,
З вирію вертались навесні.
Як сніжниця, попелище біле
Розвівалось в рідній стороні.
Там згоріли гнізда і гніздечка,
Поржавіла хвоя і трава,
Журавлина крихітна вервечка
Напиналась, наче тятива.
Не було ні стогону, ні крику,
Тільки пошум виморених крил.
Журавлі несли печаль велику,
Наче тінь невидимих могил.
Не спинились птиці на кордоні,
Де сягає атомна яса,
І дивився батько з-під долоні,
І ридала мати в небеса.
На Чорнобиль журавлі летіли,
З вирію вертались навесні...
35 років минуло з моменту аварії на
Чорнобильській АЕС, але її наслідки
залишаються
предметом обговорення світової
наукової спільноти. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій
ядерних об’єктів найвищого рівня.
Історики ж наголошують на політичній
відповідальності комуністичного режиму, який
заради ідеологічних інтересів поставив під загрозу
життя і здоров’я мільйонів громадян.
Через недосконалість
конструкції, порушення технології будівництва, використання
неякісних будівельних
матеріалів, численні міні-катастрофи подібна техногенна
катастрофа в СРСР не
могла не статися. Злочинні дії влади щодо приховування інформації
з одного боку поглибили
непоправні негативні наслідки аварії, а з іншого – спричинили
активізацію
національно-демократичного руху, що в кінцевому підсумку привело до
розпаду СРСР. Приховування інформації владою спричинили активізацію екологічного і національно-демократичного руху.
Валентина Харченко
ЧОРНОБИЛЬ
Чорнобиль – ми пам’ятаємо цю дату
І застигає в жилах кров.
Чорнобиль – помирає у дитини мати
І не віддасть їй вже свою любов.
Чорнобиль – скільки в цьому слові горя,
Страждань та гірко виплаканих сліз.
Ця радіація впадає в Чорне море,
Вона таїться в ніжних стовбурах беріз.
Чорнобиль – доки будемо терпіти
Таку халатність та тяжкий урок?
Чорнобиль – помирають наші діти, яким
В житті вже не зробити перший крок.
* Надіслано авторкою
«На
варті наших душ -
Н Е Б Е С Н А СОТНЯ…»
В
українській історії
є дні і
дати, які ми
не маємо права
забувати. В історії сучасної
України це 20
лютого - День Героїв
Небесної Сотні.
Лютий 2014 року закарбувався в історичній
пам»яті нашого народу
назавжди. Вся Україна
і весь світ стали свідками
холодної жорстокості
і
щирого, чистого, світлого,
відчайдушного патріотизму.
Ті події сколихнули весь світ, не залишили байдужою
жодної душі,
назавжди змінили
країну і
кожного українця. Роки
важких втрат, болю
і випробувань залишили
в минулому мирне
розмірене життя.
НЕБЕСНА
СОТНЯ - так назвали
Героїв Революції Гідності,
котрі віддали свої
життя заради кращого
майбутнього для рідної
країни.
Кожен з
Небесної сотні, як
і ми з
вами мав свою сім ю,
батьків, друзів, захоплення,
свої симпатії і
свої невідкладні справи.
Але поклик їхньої
душі саме в
цей час призвав їх
до боротьби за
вільну, демократичну, чесну
Україну.
У День
Пам»яті Героїв Небесної
Сотні побажаймо одне
одному миру і
чистого світлого неба,
хай благословляється на
нашій землі хлібом
і сонцем, а
в душах -
не згасає любов
до України.
Небесна Сотня
Небесна Сотня –
То в серцях вогонь.
Він гаряче палав за Україну.
Віднині тихим співом заспокой
Ти, земле рідная,
Свою дитину.
Пташиним співом,
Шелестом трави.
Блакитним небом,
Золотим колоссям.
Останній раз,
Як мати, пригорни
Чоло високе
В обрамку волосся.
Небесній Сотні
Шана й молитви,
За чисті д уші,
Що злетіли в небо.
Їм шлях високий
Боже, освіти.
І в мирі, Господи,
Прийми до Себе.
Наталія Лавлєнцева.
ДЕНЬ ПРАПОРА УКРАЇНИ
Щороку 23 серпня, за добу до святкування Дня
Незалежності, Україна відзначає День державного прапора. Дата була обрана на
згадку про події 1991 року, коли до будівлі Верховної Ради група народних
депутатів внесла синьо-жовтий стяг.
Саме ж
свято є відносно новим і було засноване указом другого президента України
Леоніда Кучми "Про День Державного Прапора України" від 23 серпня
2004 року. Встановлене воно з метою виховання поваги громадян до державних
символів України.
Державний прапор України затверджений Верховною
Радою 28 січня 1992 року. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг
синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, зі співвідношенням ширини прапора
до його довжини 2:3.
Згідно із найбільш популярним тлумаченням
колірної гами прапора, синя його смуга символізує ясне небо, а жовта – золоті
пшеничні ниви.
Правильна
назва Державного прапора України – синьо-жовтий. Його кольори розташовані в
такому порядку: вгорі – синій, унизу – жовтий.
Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/lite/holidays/10660023-den-prapora-ukrajini-shcho-svyatkuyemo-istoriya-ta-mifi-pro-sino-zhovtiy-styag.html
ТОП-10 цікавих фактів про прапор України
Факт 1
Вперше
поєднання синього і жовтого з’явилося на гербі Львова: Данило Галицький
подарував місту, заснованому у 1256 році, герб із зображенням жовтого лева на
блакитному тлі.
Факт 2
Золотий
і синій колір використовувалися в гербі Руського королівства офіційно з XIV
століття. Також ці кольори присутні і на гербах місцевої знаті, князів,
шляхтичів.
Факт 3
Прапори
козаків Запорізької Січі також часто мали поєднання синьо-жовтого, особливо
починаючи з XVIII століття. Як правило, на прапорі було і зображення козака в
одязі золотого або червоного кольорів.
Факт 4
Спочатку
синьо-жовті прапори були трикутної форми.
Факт 5
У
1917 році відбулася українська революція, з’явилася УНР. У битвах за свою
свободу українські воїни йшли в бій під синьо-жовтими прапорами. Так, у битві
під Крутами над захисниками української свободи майорів саме такий стяг.
Факт 6
Перший
Президент України Михайло Грушевський затвердив таке поєднання кольорів як
офіційний прапор країни. Цікаво, що тоді жовтий колір розташовувався зверху, а
синій – знизу.
Факт 7
Досі
експерти сперечаються, який колір повинен розташовуватися вгорі, а який –
внизу. Така плутанина виникла ще під час УНР: тоді застосовували обидва
варіанти. Символіка кольорів набагато глибша, ніж просто уособлення неба і поля
пшениці. Золоте, жовте символізує Творця, Бога-Отця і взагалі, духовне начало.
Синє ж – це все земне, а також свобода вибору, якою Творець наділив свої
творіння в надії, що вони нею не зловживатимуть.
Факт 8
Після
завоювання України більшовиками та утворення УРСР Володимир Ленін затвердив
прапор республіки: червоне поле, а у верхньому кутку – синьо-жовтий прапорець.
Але з ідеологічних міркувань вже в 1919 синьо-жовтий колір зник з прапора.
Факт 9
22
липня 1976 року на Олімпійських іграх в Монреалі один канадський студент
українського походження розгорнув синьо-жовтий прапор під час змагань з
гандболу. Тоді його швиденько видалили з трибун: у цьому побачили небезпеку. А
26 квітня 1989 року, в річницю Чорнобильської трагедії, активіст Юрко Волощак
розгорнув синьо-жовтий прапор на площі Ринок у Львові. Це був перший випадок
вживання національного прапора за весь радянський період.
Факт 10
З нагоди 25 річниці Незалежності, в Музеї архітектури та побуту Пирогово розпочалось створення величезного прапора України із квітів. Очікується, що площа прапора складе близько 15 тисяч квадратних метрів, і він увійде до Книги рекордів Гіннеса та Книги рекордів України, як найбільший великий прапор з живих квітів. Джерело: starylev.com.ua
ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
В Україні 24 серпня щорічно відзначається День незалежності - державне свято, встановлене на честь прийняття Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України, що прийнято вважати датою утворення держави Україна в її сучасному вигляді. В цей день по всій країні проходять масові заходи та гуляння. А в цьому році у зв'язку зі святом в українців буде три вихідних поспіль. Але про все по порядку.
Історія свята
17 березня 1991 року відбувся єдиний в історії СРСР Всесоюзний референдум про збереження СРСР. Одночасно з цим референдумом в Україні за ініціативи Народного Руху України за перебудову було проведено республіканське консультативне опитування: "чи згодні ви, щоб Україна була в складі Союзу Суверенних Республік на підставі Декларації про державний суверенітет України". Позитивно на нього відповіли понад 80% опитаних.
Наслідком ідеологічної боротьби Народного Руху України за перебудову стало те, що референдумом і опитуванням в Україні було легітимізовано мінімум дві абсолютно різні форми союзної держави і зроблено крок до незалежності - зобов'язання республіканської влади розробити і прийняти Декларацію про суверенітет України.
16 липня 1990 Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України. У той же день було прийнято постанову "Про День проголошення незалежності України". Пізніше в Кодексі законів про працю Української РСР з'явився запис: "16 липня - День незалежності України".
24 серпня 1991 ВР Української РСР прийняла Акт проголошення незалежності України. "Проголосити 24 серпня 1991 року Україну незалежною демократичною державою. З моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки її Конституція (888-09), закони, постанови уряду та інші акти законодавства республіки", – йшлося в тексті документа.
1 грудня 1991 року акт проголошення незалежності було підтверджено на Всеукраїнському референдумі. У червні 1992 року Верховна Рада України постановила: у частині першій статті 73 Кодексу законів про працю України слова "16 липня - День незалежності України" замінити словами "24 серпня - День незалежності України". Тому від 1992 року День незалежності України щороку відзначається 24 серпня.
Святкування Дня незалежності
Основні святкування на державному рівні проходять у Києві, де президент України дає урочистий прийом до Дня незалежності. Також перші особи держави покладають квіти до пам'ятників видатних українців та беруть участь в молитві за Україну, що традиційно відбувається у Софії Київській за участі представників всіх конфесій, які існують в Україні.
У цьому році о 09:30 на місці загибелі Героїв Небесної Сотні буде оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання — прозвучать сто ударів дзвону. Таку акцію буде проведено і в столиці, і в інших містах країни. Під звук дзвонів на Майдані Незалежності буде піднято національний прапор. Військовий хор виконає гімн України, усі охочі зможуть покласти квіти героям.
О 09:50 у Києві відбудеться нагородження українців, які досягли успіхів у різних сферах.
Крім цього, на Співочому полі відкриється виставка квітів, яка буде присвячена спортсменам, котрі прославили Україну. А на Русанівській набережній відбудеться забіг у вишиванках.
Військовий парад
Протягом кількох останніх років до Дня незалежності України в столиці України проводилися військові паради. Але в цьому році президент України Володимир Зеленський заявив, що військового параду з технікою на День незалежності не буде.
Замість цього, за словами президента, 300 мільйонів гривень підуть на премії військовослужбовцям. 20 серпня міністр оборони України Степан Полторак підписав указ про виплату грошових премій українським військовослужбовцям з нагоди Дня незалежності. Так, військовослужбовці-контрактники отримають по 2 тис. грн премії, а солдатам строкової служби та курсантам виплатять по 1 тис. грн.
Пізніше в Офісі президента повідомляли, що на День незалежності України замість традиційного параду відбудеться Хода гідності. Планувалося, що Хрещатиком пройдуть представники різних родів військ ЗСУ. Ветерани АТО зможуть приєднатися до представників своїх бригад. Разом з військовими у заході також візьмуть участь медики, вчителі, спортсмени, дипломати та волонтери. В Ході візьме участь президент України Володимир Зеленський і керівництво держави. Після цього глава держави звернеться до українського народу.
Режисерами Ходи гідності стали Алан Бадоєв та Олена Коляденко.
Крім цього, об 11:00 розпочнеться марш захисників України за участю ветеранів.
земляків, життя яких обірвала Друга світова війна. Горем і болем вона увірвалась в кожну українську домівку, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю.
Історія
День встановлено в Україні «…з метою всенародного вшанування пам'яті синів і дочок українського народу, полеглих під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, їх подвигу та жертовності … на підтримку ініціативи громадських організацій ветеранів війни, праці, Збройних Сил і жертв нацистських переслідувань…» згідно з Указом Президента України «Про День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні» від 17 листопада 2000 р. № 1245/2000
Цього дня 1941 року попри таємну угоду про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа 1939 року) та тісну військово-економічну співпрацю із СРСР нацистська Німеччина атакувала радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря. Розпочалася німецько-радянська війна 1941-1945 років як складова, але основна частина Другої світової війни. Німецько-радянська війна тривала від 22 червня 1941 року до 8 травня 1945 року. ЇЇ бої стали одними з наймасштабніших у воєнній історії ХХ століття.
Залежність обох воюючих сторін від українського економічного, сировинного потенціалу, людських ресурсів зумовила вкрай безкомпромісний, гранично-кривавий характер бойових дій на нашій території. Через це Україна найбільше потерпіла як від нацистської агресії, так і від комуністичного режиму. Загалом протистояння між Німеччиною та СРСР на території України не припинялося впродовж 40 місяців, а на 35 з них припадають активні бойові дії. На українських землях було проведено 29 з 76 стратегічних наступальних операцій, у ході яких було знешкоджено понад 60% Вермахту.
Слід зазначити, що Україна не тільки серед колишніх радянських республік, а й з усіх країн світу, зазнала найбільших втрат за роки тієї війни. За різними оцінками, в Україні загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення близько 5 млн, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратило притулок. На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.
Німецько-радянська війна показала українцям руйнівну силу обох тоталітарних режимів. Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України - Голокост, розстріли мирного населення, створення таборів смерті, спалення сіл. Неменьш жорстокими були злочини і комуністичного режиму: розстріли політичних в'язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року, підрив Дніпрогесу, депортація кримських татар, примусове виселення автохтонних українців з їх етнічних земель.
Наш священний обов’язок – навіки зберегти пам'ять про тих, хто відстояв перемогу в цій жахливій війні, тих, хто став жертвою смертельних жорен нацизму. Життєписи цих людей – уроки істинної мужності та патріотизму для сучасників.
Чорнобильський пил на роки опадає,
Годинник життя безупинно іде…
Лиш пам’ять, лиш пам’ять усе пам’ятає.
День пам'яті та примирення — 8 травня, цей день присвячений пам’яті тих понад 80 мільйонів людей, чиє життя було обірвано насиллям світового масштабу, людям усі х рас і націй, чоловікам і жінкам, воїнам і мирному населенню, малим дітям і старим – усім загиблим і усім тим, хто вижив та пройшов через усі кола пекла Другої світової війни.
Дні пам’яті та примирення були проголошені рішенням 59-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 24 листопада 2004 р. Ї х відзначають щороку, починаючи з 2005 року.
Офіційне гасло пам’ятних заходів – «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо». Символом Дня пам’яті та примирення з 2014 року є квітка маку.
В українській міфології мак має дуже багато значень. Це символ сонця, безкінечності буття й життєвої скороминущості, пишної краси, волі, гордості, сну, отрути, оберегу від нечистої сили, а також хлопця-козака, крові, смерті. Ця квітка часто згадується в українських народних піснях та думах, особливо козацької доби: “Ой, з могили видно всі долини, – сизокрилий орел пролітає: стоїть військо славне Запорізьке – як мак процвітає...”.У відомій пісні “Ой, ти, Морозенку, славний козаче”, мак згадується поруч зі смертю козака: “…Обступили Морозенка турецькії війська. По тім боці запорожці покопали шанці; Ой, впіймали Морозенка у неділю вранці. Ой, недаром ранесенько той мак розпускався, – Ой, уже наш Морозенко в неволю попався…” Образ маку нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну.
Червоний мак я к символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни. Дизайн розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України. Автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з другого – кривавий слід від кулі. Поруч із квіткою розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни – 1939–1945 – та гасло “Пам’ятаємо. Перемагаємо”.
9 травня – День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. В ці дні і величні пам’ятники, і обеліски по всій країні вкриваються весняними квітами. В цьому році наша країна відзначає 75 річницю Дня Перемоги.
День Перемоги! Його урочистим салютам не змовкнути у віках, його сльозам радості не забутися ніколи. Травневий день 1945 року увійшов в історію людства як свято Миру, свято визволення планети від фашизму.
Пам’ять… Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, і не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом. А ми, молодше покоління, про їхні бойові подвиги, їхнє воєнне життя можемо сьогодні дізнатися тільки з їхніх розповідей, кінофільмів, творів художньої літератури. Багато українських митців слова присвятили свої твори темі війни. Це Андрій Малишко, Олександр Довженко, Володимир Сосюра, Павло Тичина, Олесь Гончар, Ліна Костенко та багато інших.
Салюти миру. Василь Симоненко.
В дні травневі, мріями багаті,
Коли щастя хлюпає з пісень,
Ми щороку зустрічаємо свято —
Перемоги радісної день.
І встають у пам’яті дороги,
Ті, що довелося нам пройти,
Щоб багряний прапор Перемоги
Над рейхстагом гордо піднести.
І
живуть у пам’яті народу
Його вірні
дочки
і
сини,
Ті, що не вернулися
з
походів
Грізної, великої
війни.
Їх життя,
їх помисли високі,
Котрим не судилось розцвісти,
Закликають мир ясний і спокій,
Як зіницю ока, берегти.
І тому, коли надходить свято, -
Кожен рік у травні, навесні, -
Наші грізні бойові гармати
Салютують миру – не війні!
Давайте ж і ми з вами будемо пам'ятати ветеранів, виявлятимемо розуміння до тих, хто пройшов через війну, і для кого вона триває й досі. У спогадах, у снах, у думках. Вони цього заслуговують.
Іменем жінки, що овдовіла,
Іменем матері, що з печалі сивіла,
Іменем сина, що батька не знав.
Іменем батька, що в січі смертельній упав,
Я проклинаю війну жорстоку,
- Вона відібрала у людства спокій.
Іменем тих, хто в колисці сьогодні,
Іменем тих, хто над краєм безодні,
Іменем ще не народжених,
Сном немовлят нестривожених.
Кличу з війною вийти на бій,
Мир відстояти Землі голубій!
